Малишевська Надія Олексіївна

Стаж роботи 34 роки,загальний стаж 41 рік закінчила Кіровоградський педагогічний інститут ім. А.С.  Пушкіна, спеціаліст вищої категорії, звання вихователь-методист, веде заняття гуртка  "Тетатральне віконце"

Під час театралізованої діяльності у дітей розвиваються творчі та інтелектуальні здібності, вдосконалюються координація рухів, жестів. міміки, розвивається виразність мовлення. Дошкільники набувають багатьох корисних практичних умінь та навичок. Вони навчаються працювати з різними театральними ляльками: водити їх, озвучувати, передавати характер персонажа; виражати почуття героїв у міміці та жестах, обігравати сюжети улюблених казок через гру - драматизацію та різні види театрів.

Мовленнєвий розвиток. Те що і музика і театр являються стимулами в розвитку мови  абсолютно  не  приходиться  сумніватись.  Будь-яка  мова  є  ритмічною  і мелодійною. Діти мають можливість безпосередньо гратись зі словами ритмічним і мелодійним  чином.  Музика  допомагає  дітям  розширювати  повноту  звучання мови, поповнювати  словниковий запас. Мелодія сприяє запам’ятовуванню, отже дитина запам’ятовуватиме фрази пісні, які дещо складніші, аніж її природна мова. Драматургічні репризи, діалоги вчать дітей спілкуванню літературною мовою.

Інтелектуальний  розвиток.  Музично-театральне  мистецтво  можна використовувати для стимулювання понять дітей. Поняття  «такий самий» -  «відмінний»,  «добре» - «погано»  - можуть вводитись в сюжетну лінію сценарію.  Робота над пластичним вирішенням образів героїв вистави поєднує у собі міміку, жести, все тіло дитини. А це в свою чергу, надає  кінестетичної осмисленості всім рухам  дитини  у  навколишньому  просторі.  Створення  музично-театралізованої  вистави процес надзвичайно трудомісткий і досить тривалий.

Новизна.  Театралізована діяльність передбачає тісну співпрацю музичного керівника та вихователів. Використання ігор, вправ, етюдів в роботі з дітьми мають змогу:

-         посилити бажання дітей пізнати щось нове;

-         забезпечити розвиток пам’яті, уваги, мислення, творчої уяви, мовлення,

дрібної моторики;

-         удосконалювати розвиток  театрально-ігрової діяльності та комунікативних

навичок дитини.

         Спільне визначення дидактичних, виховних цілей позбавляють дитину негативних емоцій, неврівноваженої поведінки, сприяють гармонійного  розвитку дитини.

         Систематичні консультації та семінари-практикуми з питань театралізованої діяльності дають змогу вихователям уникнути деяких помилок в організації цього виду  діяльності та сприяє творчім проявам дошкільників.

         Для ефективного проведення роботи з розвитку театральних здібностей дошкільників в кожній групі закладу створені театрально-ігрові середовища, що відповідають  віковим особливостям дітей, де є відповідне обладнання для впровадження  театралізованих форм роботи.

Практичне використання. Використання елементів театралізованої діяльності  на музичних заняттях і під час СХД дозволяє вирішити багато педагогічних завдань, що  стосуються формування виразності мовлення, інтелектуального та художньо- естетичного виховання. Починаючи з молодшої групи частіше використовуємо елементи театралізації на музичних заняттях, розвагах, святах. Малюки з радістю зображують повадки тварин, імітуючи їхні рухи, голоси.

         В танцювальній творчості виховуємо інтерес і бажання рухатися в різних образах – звіряток,  сніжинок, петрушок.  В якості основного прийому з музичного руху використовуємо музично-рухові етюди, виконуючи які, діти вчаться точно співвідносити певні рухи з характером музичного твору.

         На заняттях проводяться мовні вправи (лічилки, потішки, примовки, кричали).

Застосовуються елементи артикуляційної гімнастики, логоритміки, хороводи, ігри, інсценування віршів та пісень.  Підтримується ініціатива дітей  імпровізації  на  музичних інструментах.

         Використання артикуляційних, фонетичних, інтонаційних та звуковисотних завдань поліпшує виразність мовлення, підвищує інтерес до співу та декламаційно-виконавської діяльності. 

Тема проблеми, над якою я працюю має назву «Розвиток акторських здібностей дошкільників засобами театралізації».

       Актуальність цієї проблеми очевидна, адже дошкільнята психологічно готові (і це підтверджують вчені-психологи) до театрально-музичної діяльності. Досягнутий рівень музичних та мовленнєвих знань забезпечує їх адекватне художнє сприймання і переживання музичних вистав не тільки як глядач, а як і творців гри-драматизації з повним розкриттям творчого потенціалу кожної дитини.

       Театралізована діяльність передбачає тісну співпрацю музичного керівника та вихователя. Використання ігор, вправ, етюдів в роботі з дітьми мають змогу:

-         посилити бажання дітей пізнати щось нове;

-         забезпечити розвиток пам’яті, уваги, мислення, творчої уяви, мовлення, дрібної моторики;

-         удосконалювати розвиток театрально-ігрової діяльності та комунікативних навичок дитини.

     Спільне визначення дидактичних, виховних цілей позбавляють дитину негативних емоцій, неврівноваженої поведінки, сприяють гармонійного розвитку дитини.

       Систематичні консультації та семінари-практикуми з питань театралізованої діяльності дають змогу вихователям уникнути деяких помилок в організації цього вижу діяльності та сприяє творчим проявам дошкільників.

       Використання елементів театралізованої діяльності на музичних заняттях і під час СХД дозволяє вирішити багато педагогічних завдань, що стосуються формування виразності мовлення, інтелектуального та художньо-естетичного виховання. Починаючи з молодшої групи частіше використовуємо елементи театралізації на музичних заняттях, розвагах, святах. Малюки з радістю зображують повадки тварин, імітуючи їхні рухи, голоси. В танцювальній творчості виховуємо інтерес і бажання рухатися в різних образах – звіряток, сніжинок, петрушок. В якості основного прийому з музичного руху використовуємо музично-рухові етюди, виконуючи які, діти вчаться точно співвідносити певні рухи з характером музичного твору.

       На заняттях проводяться мовні вправи (лічилки, потішки, примовки, кричали), застосовуються елементи артикуляційної гімнастики, логоритміки, ігри, хороводи, інсценування віршів та пісень. Підтримується ініціатива дітей імпровізації на музичних інструментах.

       Використання артикуляційних, фонетичних, інтонаційних та звуковисотних завдань поліпшує виразність мовлення, підвищує інтерес до співу та декламаційно-виконавської діяльності.

       В ДНЗ працює гурток «Театральне віконце» на базі групи №10 «Чомучки».

Діти поділені на дві підгрупи рівнозначно: по кількості хлопчиків та дівчаток;

Активних та більш пасивних дітей.

Мета роботи гуртка:

-         вчити слухати, розуміти, аналізувати художньо-літературні твори;

-         навчати дітей творчо, самостійно розвивати тему в іграх за сюжетом літературного твору;

-         спонукати дітей до колективної гри;

-         розвивати творчу уяву, фантазію, образне мислення, акторські здібності. Інтонаційну  виразність мовлення;

-         вчити з розумінням ставитись до помилок під час роботи над драматизацією.

       До змісту занять гуртка входять: ігри на розвиток сценічної уяви, міміки, жестів, емоцій, рухів, мови, уваги, пам’яті.

       Заняття гуртка проводиться 1 раз на тиждень (1,3 тиждень – вихователь, 2,4 тиждень – музичний керівник).

                                   План роботи гуртка на березень.

Заняття 1.

1.     Розказування казки Н.Забіли «Зайчикова хатка».

2.     Робота над розвитком дихання. Вправа «Надуй кульку».

3.     Робота над розвитком міміки обличчя. Вправи для язика (рухи язиком вправо-вліво, вперед-назад, трубочка, лопата).

Заняття 2.

1.  Робота над імітаційною ходою. Вправа-пісня «В темнім лісі». Вправляти дітей   

у виконанні ходи за співом.

2.  Робота над музично-рухливими рухами. Вправи «Був собі журавель» та

     «Хоровод». Вправляти дітей у виконанні завдань, вчити емоційно, образно

    передавати настрій, почуття.

3.     Оркестр «Дружні звірята». Вправляти дітей у ритмічному вистукуванні

Заданого ритму: 1-2, 1-2-3. (шумові інструменти)

Заняття 3.

1.     Переказування казки Н.Забіли «Зайчикова хатка» у ролях. Удосконалювати

вміння дітей змінювати тембр голосу відповідно до персонажа казки.

2.     Робота над мімікою обличчя. Вправа «Магазин квітів».

3.     Робота над розвитком мовленнєвого спілкування. Вправа «Грибок».

Заняття 4.

1.     Робота над розвитком дрібної моторики. Пальчикова гімнастика. Вправа

«Пташенята у гнізді». Удосконалювати вміння дітей супроводжувати текст відповідними рухами.

2.     Робота над артикуляцією і голосовим апаратом з імітацією рухів. Вправа

«Артикуляційно-голосова гімнастика». Вправляти дітей у виконанні відповідних дій за текстом.

3.     Робота над розвитком міміки обличчя. Вправа «Частування». Вправляти дітей

у емоційному виконанні кожної пропозиції.

Отже, для малюків, театр – це веселі мандрівки, ігри, дослідження, а для педагогів – ретельно спланована, кропітка праця, спрямована на збагачення  життєвою компетентності малюків, фізичний, творчий, інтелектуальний розвиток.

Власенко Світлана Іванівна   

Стаж роботи  26 років, загальний стаж 34 років закінчила Кіровоградський педагогічний інститут ім. А.С. Пушкіна, спеціаліст вищої категорії, звання вихователь-методист веде заняття гуртка "Острівець радості"

Проблема над якою працює: "Активізація музичного сприйняття засобами музично-дидактичних ігор"

Музично – дидактична гра

у навчально-виховному процесі

                                                                              У грі розкриваються творчі

                                                                         здібності особистості. Без гри

                                                                         нема і не може бути повноцінного

                                                                         розумового розвитку. Гра – це іскра,

                                                                         яка запалює вогонь допитливості.

                                                                                                         В. Сухомлинський

    Дитина дошкільного віку – допитлива, безпосередня, надзвичайно активна, здатна радіти результатам своєї діяльності. Усі ці риси якнайповніше розкриваються під час музично-дидактичних ігор, які є невід’ємною складовою навчання дошкільників.

Основним видом діяльності дошкільників є гра, у якій діти зберігають особливу потребу. У них підвищена емоційна чутливість. Внаслідок цього діти швидко зацікавлюються і захоплюються іграми, казками, історіями з фантастичним сюжетом, піснями з рольовим змістом, музичними творами із сюжетно-рольовою грою.

Структура музично-дидактичної гри

   Вдосконалення форм, засобів, прийомів, методів у навчальному процесі завжди є проблемою у роботі муз керівника. Викладання будь-якого предмету вимагає залучення різних форм діяльності з потенціально творчою основою. І саме музично-дидактичні ігри повинні урізноманітнювати творчу діяльність дітей на занятті музики, сприяти розвитку їхньої творчої ініціативи, творчої активності. Під час колективної роботи, спільного пошуку різних варіантів розв’язання конкретної дидактичної задачі діти вчаться взаємодіяти одне з одним, застосовувати на праці набуті раніше знання, уміння та навички.

   Музично-дидактична гра як форма навчання складається з кількох елементів.

   Дидактична мета підкреслює навчальний характер гри, спрямованість навчального змісту  на процеси пізнавальної діяльності дошкільників.

   Ігрова мета активізує роботу вихованців, спонукає їх до швидкої реакції мислення, зосередженості.

   Правила гри мають дидактичну, виховну, дисциплінарну, організаційну функції. На їх основі муз. керівник керує грою, процесами пізнавальної діяльності, поведінкою дітей. Важливо дохідливо пояснити правила гри і ретельно дотримуватися їх.

   Ігрові дії – це  основа гри. Вони передбачають такі процеси розумової діяльності, як:

          цілеспрямоване сприйняття;

          порівняння»

          спостереження»

          пригадування у взаємозв’язку з практичною дією.

   Результат гри завжди важливий і для муз. керівника, і для дітей. Для муз керівника він є перевіркою ефективності методики його роботи з дітьми, для дітей – показником спроможності використовувати набуті знання, уміння та навички у певній ігровій ситуації.

   Використання музично-дидактичної гри на музичних заняттях якнайліпше допомагає дітям розвинути відчуття ритму, звуковисотності, тембровий слух; відчувати засоби музичної виразності; краще запам’ятовувати навчальний матеріал, а головне – самостійно оперувати набутими знаннями.

   Музично-дидактичні ігри можна використовувати під час слухання музики та співу, вивчення елементів музичної грамоти. Такі ігри можна використовувати як на заняттях, так і у повсякденному житті: під час режимних моментів, розваг, прогулянок, проведення СМД. Музично-дидактичні ігри – це не розважальний елемент заняття, важливий засіб вивчення, засвоєння, закріплення навчального матеріалу на основі ігрової діяльності. Треба передбачати системне і послідовне ускладнення ігор за дидактичними завданнями, змістом.

   Музично-дидактичні ігри повинні бути різноманітними та естетично оформленими. Тільки тоді у дітей виникне бажання співати і слухати музику. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими уявленнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, розрізнення основних якостей музичного звука.

   Педагогічна цінність музично-дидактичних ігор полягає у тому, що вони відкривають перед дитиною шляхи використання отриманих знань у життєвій практиці.

КІРОВОГРАДСКІ ЗІРОЧКИ

ТБДР